Ксеникал

На сьогоднішній день існує не так вуж багато ефективних препаратів для зниження ваги тіла. Найчастіше під видом таких препаратів нам намагаються продати різні біологічно активні добавки до їжі й добре ще, якщо вони не містять шкідливих для організму речовин.

Усе, що ви хотіли знати про сивину

Деякі жінки зовсім спокійно сприймають появу першої сивини, адже це не тільки свідчення дійшлої вік, але й символ мудрості й упевненості в собі, однак більшість ставляться до необразливих світлих волосків як до катастрофи й провісників швидкого кінця світу.

Косметика Shiseido: удале сполучення двох культур

Косметика Shiseido - це прекрасний приклад тому, як можуть взаємодіяти дві діаметрально протилежні культури. Зливаючись у дружному тандемі, японська філософія й західноєвропейські інноваційні технології здатні створити унікальний продукт у благо краси й здоров'я жінки.

Як завагітніти: міфи й реальність

Мало найдеться жінок, які не мріяли б про дитину. Особливо проблемою - "Як завагітніти?" - стурбовані сімейні пари.


Відносини

Слово й шлях 2



Слово й шлях 2 У чудесній п´єсі "Фауст" Вольфганга Ґете є слова, після яких головний герой Фауст, повинен потрапити в пекло. Так придумав сюжет головний чорт Мефистофель. Внаслідок безлічі обставин це не відбулося, але задумано було саме так. Що означали ці слова для Фауста? Як мені здається, тільки те, що шлях кінчений, завершений, немає вибору нового напрямку. "Зупинимося тут і далі не підемо!" Що робить людина, переступаючи поріг свого будинку й стаючи, може на час, а може назавжди, мандрівником? Як і що їм рухає? Чи має він ціль, або його долає спрага нового. А може бути будинку він залишає неприємності й складності, щоб почати нове життя "без цих проблем"?

Ціль. "Target". Успіх, щастя для мене й моїх близьких. Надія на гарний результат, світле майбутнє. Мрія знайти місце для спокійного й щасливого життя або "щоб ці мені не заважали". А може "щи буду сьорбати, а до тебе не повернуся"? Який болісний вибір зробити правильно, не помилитися, знайти те, що потрібно, а не "що потрапило".

Все-таки бажано на самому початку осмисленого шляху, тобто тоді, коли ви робите самостійно обрані вчинки не тому, що вам подобатися або не подобатися, ну, або не під керівництвом когось (батьків, начальника, наглядача...) ставити якусь високу мету. Щоб, дивлячись на неї, дріб´язок начебто країни, у якій ви народилися, або недолік засобів не заважали бачити цю мету. Вона, ціль, як би повинна бути вище дріб´язків. З будь-якої крапки шляху її повинне бути видно. Наприклад: "Навчитися відрізняти добро від зла й не робити зла". Чим не ціль? Висока, завжди видна... Тільки якась вуж дуже незрозуміла й одночасно дуже зрозуміла й не варта той (сточки зору звичайного "здорового глузду), щоб їй присвячували все своє свідоме життя. Коли починаєш розбиратися в ній - от отут і виникають питання. А що таке добро, а що таке зло. "Чому найбільше інтуїтивно ясні поняття більше всіх інших оббрехані за минулі двадцять століть? (ПРИПИСКА 16 липня. Г.А. сказав: тому що інтуїція - у підкірці, а поняття - у корі. Незрозуміло. Слід обміркувати.) Це слова парубка із книжки братів Стругацких з характерною назвою "Обтяжені злом".

Важке воно щастя: у результаті добре виконаної роботи, правильно зробленого вибору, вибору по совісті, хоча навколишні не завжди розуміють й, по більшій частині, не схвалюють такі вчинки. "Як це він не хабарничає? Бути цього не може. Може, ви йому мало запропонували? Запропонуєте більше". Для того щоб керуватися подібною високою метою потрібно досить не популярна людська якість. Це незалежність від думки навколишніх. Люди не схвалюють незалежність суджень, засуджують "вискочок" з подібним характером. Щоб, протистояти цьому положенню речей, потрібна ще одна така риса характеру як твердість, переконаність у своїй правоті. Безстрашність, зрештою. Якщо хочете назвати цю рису характеру ще більш чітко, то це віра.

Є така думка, що ціль взагалі ставити не потрібно. Уплутаємо в бійку, я потім подивимося, по ходу, яка зі сторін перемагає. До неї й приєднаємося. Теж позиція. Холодна, цинічна, розважлива. Навіщо йти по якомусь шляху. У результаті правим, із цього погляду, виявляється той, хто вижив. Він і починає розповідати, як і що було. Говорити цей що вижив може тепер усе, що йому заманутися. Адже він-те вижив. А розумники, які керувалися якоюсь метою, якоюсь правдою загинули. Ну, про них ми складемо легенди, пісні, будемо їхні портрети наклеювати на прапори. Навіть можемо всенародно святкувати їхній день народження. Тобто ми, тепер-те розуміємо й підтверджуємо, що він був прав. Хоча в той час не розуміли. Ну й убили, через незнання. Ми навіть можемо побудувати йому мавзолей і торжества влаштовувати будемо поруч із цією могилою. Звичайно з такою точкою зору зв´язане розуміння мети якось, що метою шляхи повинне стати багатство, а потім у причетність до влади. Керування іншими. Послідовний рух усіх за мною. Я-те знаю куди всіх вести. У я-те ціль, щоб всі "працювали на благо мене", як говорив кіт Матроскин.

Дивитися під ноги, звичайно, потрібно. Щоб не спіткнутися об дрібні предмети. Але пам´ятати про вибір, про необхідність вибору потрібно. Адже відсутність вибору теж вибір. Тобто вибір у вигляді відкладання рішення, перенос вибору на потім, на завтра. "Тепер я розумію, чому з портретами людей, які чогось досягли, завжди зображені людський череп", - сказав недавно один парубок. - "Вони пам´ятали про швидкоплинність життя й поспішали зі своїми справами". Не забувайте дивитися на зірки й помнете - це не правильно, коли говорять, що "благочестя для прибытка"